Слово «електропостачання» звучить так, ніби це одна послуга від однієї організації. Насправді за ним стоїть щонайменше чотири різні компанії, кожна зі своєю роллю й своїм рядком у вашому рахунку. Плутанина в цьому коштує підприємствам грошей: вони телефонують обленерго з питанням про ціну, хоча ціну формує не воно, і пишуть скарги постачальнику на відключення, до якого той не має стосунку.
Розберемо ланцюжок від виробника до вашого лічильника — і покажемо, хто на кожній ділянці за що відповідає.
Постачальник і обленерго — це різні компанії
До 2019 року обленерго робило все одразу: володіло мережами, обслуговувало їх і продавало електроенергію. Закон «Про ринок електричної енергії» №2019-VIII розділив ці функції — те, що в галузі називають анбандлінгом.
Після поділу лишилося дві окремі ролі:
Оператор системи розподілу (ОСР) — це колишнє обленерго. Володіє лініями й підстанціями, обслуговує їх, підключає нових споживачів, знімає покази, усуває аварії. Електроенергію він не продає — він доставляє її вашими проводами й бере за це тариф на розподіл. Змінити ОСР неможливо: у кожній місцевості він один, бо мережі не дублюють.
Постачальник (електропостачальник) — купує електроенергію на ринку й продає її вам. Не має власних мереж і не ремонтує лінії. Постачальника можна змінити, і саме він визначає ціну, умови оплати й формат договору.
Звідси практичний висновок: якщо у вас зникло світло — це до ОСР. Якщо не влаштовує ціна — це до постачальника, і його ви вільні поміняти.
Хто ще є на ринку
Крім цих двох, у ланцюжку працюють ще п’ять учасників.
НКРЕКП — національний регулятор. Видає ліцензії, затверджує тарифи на передачу й розподіл, установлює правила ринку та граничні ціни. Ціну електроенергії для бізнесу він не регулює — вона ринкова.
НЕК «Укренерго» — оператор системи передачі. Магістральні мережі високої напруги, диспетчеризація, утримання балансу «виробництво = споживання» в кожну секунду. Бере тариф на передачу, єдиний для всієї країни.
ДП «Оператор ринку» — адміністратор торгів. Проводить аукціони на ринку «на добу наперед», веде внутрішньодобовий ринок, реєструє двосторонні договори, робить кліринг.
Виробники — АЕС, ТЕС, ГЕС, сонячні та вітрові станції. Продають вироблене на ринку.
Трейдери — купують і перепродають електроенергію, не маючи кінцевих споживачів.
Постачальник послуг комерційного обліку (ППКО) — збирає, перевіряє й передає погодинні дані з лічильників. Без цих даних неможливо ані виставити рахунок, ані порахувати, скільки закупити на завтра. Розшифрування решти скорочень зібрано в переліку.
Де постачальник бере електроенергію
Постачальник не виробляє нічого — він щодня купує. Ринок для цього розділений на чотири сегменти.
Двосторонні договори (ДД). Пряма домовленість із виробником або трейдером: обсяг, ціна, строк. Ціна фіксована й відома наперед — це база, на якій постачальник тримає стабільність.
Ринок «на добу наперед» (РДН). Щоденний аукціон за добу до постачання. Заявки подаються до 12:00, ціна визначається окремо для кожної з 24 годин перетином кривих попиту й пропозиції. Саме тут видно справжню вартість електроенергії в конкретну годину — і різниця між найдешевшою і найдорожчою годиною однієї доби регулярно буває десятикратною.
Внутрішньодобовий ринок (ВДР). Торгівля вже в добу постачання, до останньої години перед нею. Потрібен, щоб підправити позицію, коли прогноз розійшовся з реальністю.
Балансуючий ринок (БР). Не місце для закупівель, а механізм розрахунку за помилки — про нього окремо нижче.
Типова робоча схема — комбінація: більша частина обсягу через ДД за передбачуваною ціною, решта через РДН із можливістю зіграти на дешевих годинах, і невеликий залишок на ВДР для точного налаштування.
Що таке небаланс і чому він у вашій ціні
Постачальник зобов’язаний закупити рівно стільки, скільки його клієнти спожили. Не менше й не більше — причому погодинно.
Зробити це точно неможливо: він купує завтрашній обсяг сьогодні, спираючись на прогноз. Різниця між закупленим і фактично спожитим називається небалансом, і за неї платять окремо.
Механіка навмисне зроблена невигідною в обидва боки. Закупив забагато — надлишок у вас викуплять за ціною нижчою за ринкову. Закупив замало — дефіцит доведеться добрати за ціною вищою за ринкову. Помилка коштує грошей у будь-якому напрямку.
Тому в ціні договору завжди закладено запас на небаланс. І тому постачальник, який точно прогнозує, може дати нижчу ціну, ніж той, який прогнозує наосліп: у першого цей запас менший. Якість прогнозування прямо залежить від якості погодинних даних обліку — тут коло замикається на АСКОЕ та ППКО.
З чого складається рахунок
Сума в платіжці — це не «ціна електроенергії». Це щонайменше чотири складові:
Електроенергія як товар — те, що постачальник купив на ринку, плюс його маржа. Ринкова, нерегульована частина. Вона єдина, на яку впливає вибір постачальника.
Послуга передачі — Укренерго, за магістральні мережі. Тариф затверджує НКРЕКП, він однаковий по всій Україні.
Послуга розподілу — ОСР, за місцеві мережі. Тариф свій у кожного обленерго й залежить від класу напруги, на якій підключене підприємство: чим вища напруга, тим дешевший розподіл. Підключення на 0,4 кВ обходиться помітно дорожче за 35 кВ і вище. Чинні ставки зібрано на сторінці тарифів на передачу та розподіл.
ПДВ 20% — зверху на все перелічене.
Практичний висновок для перемовин: коли постачальники називають вам різні ціни, порівнювати можна лише першу складову. Передача й розподіл однакові незалежно від того, з ким ви підписали договір — це регульовані тарифи, і жоден постачальник на них не впливає.
Що змінила війна
Дві речі, яких не було в мирному ринку, але з якими зараз живе кожен споживач.
Графіки обмеження потужності (ГОП) і погодинних відключень (ГПВ). Анонсуються Укренерго, часто за добу або в самий день. Для підприємства це не лише зупинене виробництво: споживання різко падає, прогноз постачальника розсипається, і виникає небаланс, за який хтось платить.
Граничні ціни (прайс-кепи). НКРЕКП обмежує максимальну ціну на кожному сегменті ринку й переглядає ці межі часто, іноді позачергово. У дефіцитні години ціна впирається в стелю — і саме тому в добових графіках РДН регулярно видно кілька годин поспіль з однією й тією ж максимальною ціною.
Що з цього важливо підприємству
Три речі, які варто знати, навіть якщо ви не збираєтеся нічого міняти.
Ціну формує ринок, а не тариф. Для бізнесу немає «затвердженого тарифу на електроенергію» — є ціна договору, і вона різна в різних постачальників. Порівнювати треба саме її, очистивши від передачі, розподілу й ПДВ.
Погодинний профіль споживання — ваш аргумент у перемовинах. Підприємство, яке працює вночі та в денний провал, обходиться постачальнику дешевше, ніж те, що вантажить мережу у вечірній пік. Якщо ви знаєте свій профіль, ви можете вимагати кращої ціни. Якщо не знаєте — платите за середнього клієнта.
Постачальника можна змінити, і це не складно. Процедура зайняла б 21 календарний день, ідеться через ОСР, обладнання ніхто не чіпає, живлення не переривається. Порядок описано на сторінці зміни електропостачальника.
DATA ENERGY працює як ліцензований постачальник і одночасно як ППКО — тобто рахує ваші погодинні дані самостійно, а не отримує їх від третіх рук. Умови й порядок укладення договору — на сторінці постачання електроенергії; прорахунок ціни під ваш профіль споживання — у комерційній пропозиції.
